***

У тихому саду, де роса блакитна,
Де квіти співають під ранок золотий,
Там, де кохання весняне квітне,
Мелодія серця лине в долоні весняній.

Очі твої, як зірки ночі чарівної,
Сплітають таємниці світів безмежних.
Твої руки — мистецтво ніжного дотику,
В них закоханий час безмежно кружляє.

Летючі мрії в небесах плавають,
Серце в ритмі кохання як чайка крила розправляє.
Зорі таємничі обіймом нас сплітають,
У світі кохання, де час в безмежність зникає.

Так нехай триває цей вірш кохання,
Як пташиний спів весняний, безмежно ніжний.
І нехай серце, мов квітка у саду,
Розцвітає в коханні, вічно молодій.
Аліна Тонконожук