далось мені життя не за своєю волею
та чи буде мені за своєю волею смерть?
чи страшніше вона своєю порожнечею
страшніше за всіх чорних людських очей.
колюча ненависть до себе, чи до люду —
це неважливо, усе це — єдиний страх
ставлення не як до людини, а до бруду
до себе, кому лезо опинилося в руках
страждання жодні не мають свого сенсу
ні та так звана «совість» чи «самоконтроль»
лише марить сприйняття в свою адресу
все, що тільки згадка — до мене повний пароль.
краса — це про любов, дерева й каву
а не мотузку на шиї й стрибок зі стільця
лише тоді, коли тіло наповнила темрява
шукаючи й так незворотного свого кінця.
valkyrie/akkosia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
