***

***
Ось лебеді пливуть
неначе зорі
Чумацьким Шляхом
рідного Дніпра.
Спливає час…
Спливе і наше горе.
Розквітне в серці
мирних рим пора.
Зустрінемось як завше:
на Поштовій :
Де місяць помережав течію.
Я знову потону в твоїй любові.
А ти пірнеш назавжди у мою.
Михайлів дзвін благословить світанок
Крізь засвіти померлої війни
Нам скаже мирний Київ :
“Добрий ранок!”
Дихнуть росою мокрі буркуни…
А над Дніпром у небі неозорім –
Там зорі – лебеді.
Там лебеді, мов зорі.

Дмитро Атасов (Урус)