….

Я б хотіла з ним поговорити
В тишині прибою звучань
Розпитати далі як жити
Чи вартує життя цих страждань
Простота тиші сковує
Він мовчитть
Дивиться в даль
Своїм поглядом мене зачаровує
Знає, що піддамся йому без вагань
У віддаленім погляді бачу я
Мудрість життєвих страждань
У кривих посмішках совісті заховалась його безмежна печаль
Не важлива мені його відповідь
Просто в тиші посидим хоч раз
У житті ще багато пригод нових
Не вагатись, а йти до зізнань
Тис идиш біля мене усміхнений
Віриш у правду, біжиш до кінця
Я люблю і любитим у завжди
Те що, булА я твоя
Я верзу знов нічні нісенітниці і пора вже вкладатись в твій рай
Проте очі твої знов відкрились
Моя гра – почалась
DI