Не диміла цурочка –
До тла згоріла .
Ти полюбила, дурочка….
Ти полюбила.
Прокинулася зраннячка
Причепурилася.
Схотілося коханнячка.
Схотілося.
В обійми скочила весна
До сонечка.
Матуся снідала одна
Без донечки.
Допоки сонечко було –
Допоки паронька.
Як звечоріло – понесло
Його за хмароньки.
До мами тупцяла сама.
Дивились людоньки.
“Нема любові. Ой нема.” –
Шептали губоньки.
Над ставом місяць нічку в’є.
Сумують вербоньки.
З очей кохання воду п’є.
Любов – із серденька.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська