***

***
Бачу, зоре, як гасне надія
твоя.
Та не можу знайти у собі
палія,
Щоб тебе запалити
любов’ю земною.
У любові земній Небеса
не зі мною.
Бо приходить на землю
любов із Небес!
А моя – від землі…
Я у ній не воскрес.
Лиш потроху димлю,
На твою впавши стежку,
Як узята з вогню
Нежива головешка.

Дмитро Атасов (Урус)