* * *

Вже знову подумки далеко,
Йду по дорозі, до села,
Ходять по полю тут лелеки,
Чорніє зорана земля.

Місточок дальше і долина,
А потім горб і рівна даль,
Он біля річки ясенина —
Моя любов, моя печаль.

Ген при дорозі ті ж тополі,
Ліс невеличкий маячить,
Йду, озираючись, поволі,
Вітрець попереду летить.

Ось і село, стареньке, рідне,
Мовчки вітаюся з усім,
Таке ж все миле і привітне,
Думкам всміхається моїм.

24.02.2023.