***

Я бачив, як горів вогонь в очах твоїх,
Не зраджував тоді ти мрій своїх.
Боровся до останього завжди,
Та що ж з тобою сталося? Зажди!
Ти закохався, друже мій,
Закінчив ти свій вічний бій.
Уже нічого більш тобі не треба,
Лише летіти в даль у небо.
Живеш лише веселими казками,
Ти робиш те, що було для тебе снами.
Ти вільний птах, що в небі високо летить,
Яка ж прекрасна ось ця мить.

Богдан Вільчинський | СОВУНЯ