А та черешня вже зацвіла,
Черешня, під якою нас доля звела.
Доля звела, вона ж розвела,
Та пам’ятає черешня усі ті слова.
На цвіті її розквітає бажання,
Бажання зустріти тебе не в останнє.
Та швидко воно згасне й мине,
Візьми й забудься ти мене.
Усе пройшло, і це пройде.
Богдан Вільчинський | СОВУНЯ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська