***

Ти вибач, мам.
Я знаю, важко.
Назавжди в тебе в серці я мала,
Пливуть роки, мов течія.
Доросла я, без сумніву, твоя.
З’являюсь вдома я не часто,
Як десь у спогадах моїх,
Та не вернути уже часу—
Він залишає в серці тільки ці моменти золоті .

Вночі не ляжу я в обійми,
Бо звикла самостійно йти,
Та знаю, мамо, що в молитві
Ти бережеш мене завжди.
Мені сімнадцять,
І хай здається,
Що виросла вже, що не мала,
Та в серці завжди ще зі мною
Твоя турбота й теплота.

Ващук Христина