у мене люди — дивні, та звичайні
у мене гори ведуть до пітьми
у мене посмакуєш вишні чаю
до моїх нутрощів і серця ти зайди.
я — крихітна спляча красуня
я вже давно не знаю спокою
складаюсь не з води та крові, а спокуси
ховаюсь в твої вуха голою
у мене посмішка лаванди, інтелекту
у мене з рук течуть краплі бензину
у мені ти знайдеш власну проблему
до мене ти зайдеш до нервів зриву
я — ідіотська та звичайна незнайомка
що лише в мріях бачить себе як музу
я — лінощів очей головоломка
що вже урятуватись, вбитись ти не змусиш
valkyrie/akkosia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
