Я бачу помірні, сірі відтінки,
Котрі з дурними тонами надії,
Зможуть лишити лиш твої відбитки
На стінах моєї кімнати-квартирки.
Мені не потрібно дивитися в небо,
Нехай світ не стане після обіду,
Я лиш бажаю потрапити в пекло,
Щоб дізнатися місце, куди я насправді волію.
Бо сонцем малюючи на стінах квартирки,
Ми лиш втрачали наші відбитки,
Котрі розбили кольори на краплинки
І знищили всі вікна в цій кімнаті-квартирці.
Ю.Ю.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
