* * *
Він хотів отримати знання,
Відчувати силу давніх Предків.
Тож, назустріч Сонцю йшов зрання,
Крізь часопис древніх осередків.
Неминуче ва́жким буде Шлях,
Знав він і про перепони Долі,
І тих Сил, що наганяли страх,
Попираючи його незламність Волі.
«Якщо не боїшся – то вперед.
Але, розумієш, за все плата.
Або пан, або розіб’єшся ти вщент.
Сили, Пізнання, а може страта».
Не боявся він та пам’ятав,
Що нащадок він свого Народу.
Мрію не на мить не залишав,
Крізь історію гортав сторінки Роду.
Саме відчуття своїх Богів,
Єдність із Природою та Світом,
Переможе зло та ворогів
Та натхнення дасть Зимою й Літом.
Може, це і є те Пізнання?
Може, це і є та Сила давня?
В глибині тебе вже є Знання,
Лиш відчуй – сторінка не остання.
Тож, черпа́ймо сил в красі Природи,
Вдосконалюймо Себе та Розум свій,
Не цураючись свого Народу,
Адже, Шлях ще не скінчився твій…
12.11.2024
Назар Нечипельський