***

* * *

А ви хотіли, щоб воно трималось
На справжньому терпінні від душі.
А, краще б, навіть, щоб не починалось,
І ви б тоді не впали в крайнощі.

Чи, може, стороною щоб пройшло це,
Хотіли ви і вірили у все,
У кожну казку, що лина з віконця,
І всю брехню прийма́ понад усе.

А ще, хотіли просто відсидітись,
Чи руки опустити взагалі,
Або, від правди десь, кудись сховатись,
І тицять пальцем: «Як ви так могли?»

І що тепер? Як кажуть то «присіли»?
А час іде, його не повернуть.
Не зробиш те, чого вже не зробили.
Сховати легше – це ж не розвернуть…

Ось так живем… І чуєм, диха, бачим…
І, без різниці, бідний ти чи багатій.
Сьогодні день прожив: «Фух, слава нашим…»
Но, так бездумно завтра не радій…

А ви хотіли…

17.09.2024
Назар Нечипельський