***

* * *

Він ішов і про щось розмірковував…
Про Дітей… Дружину… Батьків…
Про Будинок… На щось розраховував…
Свої мрії він втілить хотів…

Про прогулянку парком з Дружиною…
І про посмішку щиру Батьків…
Про Будинок із міцною стіною…
Про Дітей на Колесі мрій…

Але, щось пішло не за планами…
Зняв костюм – одягнув камуфляж…
Був цивільним над мирними ланами…
Став країни своїй вірний страж…

Крок за кроком… З Братами… Пліч-о-пліч…
До останнього подиху йшов…
"Чуєш! Дихай! Поруч вже поміч!
Ну же!" – Пізно… Він вже пішов…

Повернувсь на щиті… Не за планами…
На віки залишивсь молодим…
І злетів з журавлиними клинами…
Зі словами: "Хлопці, стоїм!.."

Він ішов і про щось розмірковував…
Лиш, на жаль, шляхом до небес…

19.08.2024
Назар Нечипельський