***

* * *

Ти сидиш наразі в ресторані –
Ні в окопі консерву їси.
Задоволений, в гарному стані –
Поки хлопці там точать списи.

Ну, а хтось обікрав мільйони,
Поки хтось оголошує збір,
По копійці збирає на дрони,
А в цей час – за кордоном вже "звір".

Запроваджують, ніби, програми
І поширюють щось звідусіль.
Щось збира Телеграм-канали,
Але хлопцям від цього лиш сіль.

Хтось кричить: "Ти живеш за податки!" –
Адресуючи це воякам.
Як сприймати низькі ці нотатки,
На війні хто ні дням, а рокам?

Ти поглянь хоч раз на кладовищі –
Там суцільні стоять прапори.
Не прикраси – Героїв там ніші,
Яскравіють там два кольори.

А ти їж, веселись, розважайся…
Доки стоять там "на передку".
І надалі від правди ховайся…
"Це ж не в нас…", " Це ж там…", "В холодку…"

І надалі за юбку ховайся…
Ну, а що, "є ще м’ясо ось там"…
Але, потім очима цурайся –
Перед тим, хто вернеться… Десь так…

24.03.2024
Назар Нечипельський