– Друже, привіт, як сам?
Як почуваєшся там?
– Як завжди, живий, та звик…
Наш Побратим, на жаль, зник.
– Сумно це чути… Війна…
Багато забрала вона…
– Так, забрала багато…
Це біль – таке відчувати…
– Щось обіцяють, скажи?
Чи щось потрібно – пиши.
– Та обіцяють багато…
Діють лише кострубато…
– Радий, що ти живий.
Що передати – кажи.
– Ти передай, що вернемось.
Мета наша – не відвернемось.
– Пишаюсь тобою завжди.
Більше б таких, як ти.
– Дякую, друже, прорвемось.
І зі щитом повернемось…
30.01.2025
Назар Нечипельський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська