Я прокинулась не плануючи о 5-ій
Щось труснуло грунт піді мною
І стоячи на своєму ганку
Я бачила, як вже палає поле
Нічого не розуміючи,
і до останнього з вірою…
Я не можу і досі повірити!
Дзвінок, він сказав: "усе, почалося"!
Польці стерали кнопки телевізора,
Гортали стрічку в мережі
З надією, ні це наснилося!!!
Ми почули: "готуйте тривожну валізу!’
І сирена в серцях "поселилася".
І підвали стали кімнатою
Вже за цей рік усі втомилися
І багато, багато втратили.
Вікторія Анічхіна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
