Не бійся втрачати людей,
Бійся втратити гордість.
Бійся загубити себе серед тих,
Кому все одно,
Серед тих, хто не згадає,
Хто вже сьогодні не пам’ятає,
Ім’я твоє.
Будь особливою для тих, хто поруч,
Будь доброю до тих, хто підтримував.
Вмій опиратись лише на тих,
Хто справді втримає.
Не будь байдужим до чужого болю,
Але й про себе не забувай.
Хоча інколи варто забутися,
Щоб біль не ятрив рани.
Кажуть, що час лікує…
Ні, він просто вчить,
Як далі йти, коли болить.
Коли довкола все горить, а ти маєш жити.
Заради тих, хто опирається на тебе.
Заради тих, хто вірить у тебе.
Хто йде поруч, плече до плеча,
Не зрадить, не зникне, не підведе.
І хай життя наше буде складне,
Ми проживемо його так,
Щоб було що згадати, про нас,
Згадали після смерті.
Щоб імена не стерлись з вітром,
Щоб наші сліди лишились в серцях дітей,
Щоб навіть крізь роки і темряву часу
Вони чули наш голос у тихих словах.
Бо справжнє життя не в прожитих хвилинах,
А в спогадах і написаних життя сторінках.
03.02.2025
Anna Babii