* * *

Щебет із берега долинув,
У ранок вісточку приніс,
Покликав вкотре у долину,
Поміж розлогий верболіз.

Хруснув пісок уже в уяві,
З травою ноги обнялись,
Біляві гОлуби, чорняві
У небо зграєю знялИсь.

В реальність знову повертає
Гірка буденність , як полин,
Проміння птахом підлітає
До вікон, вишитих картин.

23.05.2025.
Ганна Зубко