–

Скільки треба людині,
Щоб жить на землі?
Теплий хліб – сивий символ достатку
І чиста криниця.
І щоб зорі, щоб зорі купались в озерній воді.
І поїлась з небес золота, золотава пшениця.

Вперте сонце розріжте пітьму пополам.
І заточиться промінь, пройшовши крізь хмари.
І "Привіт" скаже ранок,
"Привіт" скаже нам.
І уляжеться місяць в сузір’ї Стожари.

Скільки ж треба людині?
Ні смутку , ні сліз .
Доля – біла голубка
Не чорна в ворона.
Не ступай в мою долю біда,
Не чіпай і не лізь.
Це для мене життя.
Я для тебе – табу, заборонена зона.

Бо я вирву із серця кривавий клинок.
І омиються рани живою водою.
Я вплела вже сузір’я Стожарів в вінок,
Щоб віч-на-віч зустрітися, враже, з тобою.

Автор Буймистер Т. 2022 р.
Буймистер Тетяна