навряд чи вже забуду
твої очі, твою щирість
кохання наше на весні
але ж ті літні сльози
осінні грати божевільні
вже не має більше шансу
що ж ти відчувала, люба
це не привід бути поруч
я повторювала щоразу
я жартувала про країну
я покохала непритомно
я вбивала себе й життя
пориви бути поруч
неповага і кохання
збиті руки та думки
та навіщо ж це тобі
Дарʼя Черенкова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
