***

На долю я свою не нарікаю,
І вдячна Богові, що ти зі мною був,
Як і раніше я тебе кохаю,
Та на душі моїй нестерпний сум…

Ці спогади, – вони ніби із раю,
Все, що було – ніколи не забуть,
Залишиться зі мною все до краю,
Як жаль, що не змінить й не повернуть…
Маргарита