***

Тихий сон в унісон...
Наверталася ніч,
Мелодія літа пливе...
Задрімали всі села:
І тиша, і мить...
Огорнулось чарівністю все…
Позникали всі звуки, що різко шумлять
І не чути скрипіння коліс...
Тільки гавкіт собак,
Тихий шелест дубів...
Таємницю цей вечір приніс.
Так багато зірок, що на небі бринять
І сріблястого місяця серп...
І освітлений шлях від небесних світил -
Цей божественний спокій увесь...
Попадало світло, немов сиве волосся,
Як у день стало видно кругом...
Десь далеко звучить радісна пісня…
Тихе ехо дзвенить в унісон…