***

Хто я є в цьому Світі?
Де дорога моя?
Невблаганно минають літа…
Я шукаю свій шлях, я смакую життя...
Як не схибити: "Доле моя!"
Проведи крізь сніги, крижану заметіль…
Дай прекрасного вдиху ковток!
Щоб минали образи та зло від людей,
Дай ще шанс, щоб зробити ривок!
Я здолаю всі вежі, я крізь мури пройду!
Тільки крила мої ти тримай!
Бо я бачу ту Зірку в далекім краю,
Ти в обійми мене зустрічай!
Перемогу здобуду, бо з вірою йду!
Славний вітер несе за моря…
Знаю я, що вже близько, на крилах лечу!
Пригортаю… О, мріє моя!..
*****

Цей імпульс й надалі триває,
Натхнення веде крізь життя...
Іще раз відродимось - знаю!
Можливо - йдемо в забуття…
Як важко збагнути буває -
Духовної миті урок,
Шукаємо світле у далях...
Лише один щастя ковток!
Ковток, як весна надихає,
Так манять небесні Світи...
Відкриті дороги чекають,
Як маятник світять вони…

*****
Ти не сумуй і ранок знов засяє
І у миттєвостях весни -
Відкриється весь Світ яскравий
І буде відтінятися в красі...
І ти побачиш край безмежний,
В прекрасному промінні дня…
І подих літа, і ковток осінній…
Так надихати будуть нас щодня…
Хай райдуга осяє край безхмарний,
Оточить ореолом круг чола...
Туман розсіється, бо Світу чари -
Ведуть до зцілення твого життя!
І з весняним промінням хвилі -
Отримаєш ти силу у дари…
І у майбутньому з поривом -

Ти проживеш за покликом душі!
*****
Я не знаю хто я…
І себе я вивчаю...
Загубилася думка моя...
Все одно, чи байдужа…
Себе підіймаю...
Ніби я серед всіх не своя...
Невагомість гойдає, дрімота...
Тихо-тихо хитається час...
Чи реальність не та, чи болото?
Проростає повільно крізь нас...
Через море думок, крізь свідомість...
Виринає нове відчуття:
Віднайти необхідно той промінь
І не втратити змісту життя!

*****
Так швидко змінюється Світ…
В потоці мчить він до прогресу,
Як вихор стрімголов летить,
Дорога на пряму у рейсі...
Бурхлива наша метушня,
Щомиті в вир подій жбурляє,
Дорога перехрестям та…
На вибір раз у раз штовхає.
Та павутинки пелена
З очей тихесенько сповзає,

Розпізнаємо в почуттях,
Всю істину, що надихає!
Ідейний вибір у житті:
Вагання, сподівання й знову -
У підсвідомості думки:
Про стежку у житті, про долю.
*****
Якщо душа цвіте у квітах…
Любові на устах слова -
Тоді ти відчуваєш світло,
Так феєрично мчить життя…
Відкриється багато стежок,
Які пройдеш у парі, вдвох...
Ти впевнено проскочиш вежу
І вкотре зробиш новий крок…
Бо вічна і славетна Сила,
Що надихає у віках...
І неймовірне Боже диво
Хай проведуть тебе -
Віват!