* * *

Далеко, далеко
полетіли лелеки :
За самісінькій обрій -
де зими вже нема.
А я повертаю
до тебе, мій краю,
Бо без тебе у світі -
всюди люта зима.
І, що мені з того,
із сонця чужого?
І місяцю й зорям
не радію тут я:
Де кожна билинка
і хліба скоринка
Не пахне тобою,
Україно моя!
Єдина під Богом,
до твого порогу
У серці своєму
доріжку свячу.
До тебе вертаю
з далекого краю.
Лелекою білим
в Україну лечу.