***

***
На сонце наше
пелени дощу
накинув липень
наглою грозою.
Нехай не бачу -
Все ж не відпущу
того,
що поєднало
нас з тобою
гарячих хвиль
невидимою ниттю.
Амури випряли її
із сотень митей
обіймів, поцілунків, поривання...
Зі всіх страстей,
що ними в'яжеться
кохання
у нерозривну
жаглИву любов.
Тебе
серед дощів
я віднайшов -
у лабіринті млосних
літніх снів :
Зустрів,
побачив,
зажадав,
вхопив -
Мою єдину,
вірну,
рятівну,
дороговказну
любу
Аріадну.