***

А в небі так курликають птахи…

Провісники натхненної Весни…

З очей своє волосся приберу,

Я витру сльози, з пам’яті зітру!

Я ще в тривозі, скоро стане ніч…

Та чую серцем я пташиний клич!

Так журавлі курликають між хмар…

Сум пропадає, манять звуки чар…

Хоч вибухом здригнулася Земля,

І страхом ціпеніє вся рідня –

У небі, десь, курликають птахи –

Провісники щасливої Весни…

Холодний вітер знову налетів,

Не можу підібрати рядки слів.

Так поривається моя душа…

Так серце лине до птахів, Весна…