Ти прозрієш російський народе!
Буде пізно, а може ще ні?..
Ти так легко забув про свободу,
Поклонився в уклін сатані!?
Проростають лиш перші росточки –
У свідомості зомбі твоїй,
Будуть плакати всі твої дочки –
Братовбивця, страждай, не стогни!
Час Союзу Радянського сплинув,
За рахунок ти наш жирував,
А тепер ти один, наче злидень,
Бо занадто собі забажав.
Ти віддався в ярмо добровільно,
Не достатньо розсудку тобі.
Ми розквітнемо – будемо вільні!
Ти ж довіку прогрузнеш в багні!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська