Хіба ж ви заповідь забули, матері?!
Чого своїх синів ви понавчали?!
Прості слова: не вбий і не вкради…
Хіба ж ви вічну книгу не читали?!
Чомусь так трапилось, що русинська душа:
Застигла, зачерствіла, заніміла…
І не стікає з кутика сльоза…
Від звістки, що немає сина…
Хіба російський, православний світ –
Вбивати у церквах навчає?!
І як можливо з голови до ніг –
Перевернути істину,
Але Господь все знає!
Перевели ви душі та свої життя –
На тисячні з рублів банкноти.
Ох, нерозумні…ваше все буття –
Перетворилося в поклін мерзоті.
І не потрібно мати супер знань,
Щоб зерна правди від омани відібрати,
Старий сатрап поширює обман,
Вклонились ідолу, наділи шати!
Не бачити вам вічного життя,
Бо розтоптали заповідь Небесну!
Тепер тримайтеся, вас забере пітьма –
За братовбивство!
І це буде чесно!
