***

По-новому складу своє життя…

Цеглину до цеглинки прикладаю.

Нехай засвітиться з Небес Зоря!

До неї свої руки простягаю.

Усі складні обставини буття –

Перекладу на вітер, хай звітриться!

Вдихну на повні груди я…

Моє життя…а може все це сниться…

Чергова віха – людство у тривозі,

Черговий вибір: так зробити, ні…

Але не стримають мене страхи в порозі!

Не зупинюся, буду далі йти!

Таке життя – філософи віщають…

Сторінки лихоліть минуть…

Душа моя…вона вже Світло

знає!

Нехай іскриться! Добрі люди – в путь!