Є у людини одне бажання,
Єдина мрія з зорі до рання!..
Злетіти вільно, крізь білі хмари,
Парити в небі, та, крил немає.
Щоб під ногами мелькали гори,
Дуби дрімучі, широкополі…
Трава зелена і синє море…
Чого ще треба,- не мати горя!
Єдина мрія, одне бажання!..
Де ж взяти крила!? Злетіти зрання!..
А може вітер підкаже слово?
Де мої крила? А там, де воля!
Вона живе в моєму дусі,
В моєму роді, в якого вчуся.
Я маю крила, я птаха вільна!
І я незламна, бо духом сильна!
Тож є в людині священні крила –
Відкрийся Світлу і полетіли…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська