***

Знову Світу крізь сльози не бачу,

Забиваюсь у сні, потім плачу…

Бо на серці щемить біль жагучий –

БУЧА!!!

Ніби світло кругом посіріло,

Опустились у відчаї крила,

Тільки в сні можу ще політати:

“Де ти, МАТИ!?”

Ти давно вже на іншому Світі,

Помолися до Бога, ми ж діти!

Як колосся на полі згинають –

Серце крає…

Людський мозок не може вмістити:

“Що могло таке породити!?”

Цілий Мир наче оскаженів –

Божий гнів!

Наші предки, усі духи роду!

Помоліться за нашу свободу!

Вирішальний момент, віща битва –

БІЙ СТОЛІТТЯ!!!