***

Лютує руський мир по Україні:

Горять домівки, де живуть родини…

Поля пшениці, соняшнику, сої…

Усе горить у вогняному морі.

Виходить на дорогу молодиця,

Кругом розрухи…повтікала птиця…

Гуляє руський мир, палає…

Вдовиця свою долю проклинає.

Ох, де ж ти ворог в моїм краї взявся!?

Нехай замучить тебе клята трясця!

Щоб рід твій увесь в крові вмився!

Згинь, пропади, як та нечиста!!!

А потім від ридання притихає…

Дитя своє в обійми пригортає.

Воно не дише, не кричить від болю,

Вдовиця побрела по полю.

Упала на коліна, плаче…

Господь могутній, він усе це бачить!

Вогняні блискавки з Небес злетіли!

Всю сарану ординську спопелили!!!