***

І кожний раз душа болить…

Вона так плаче і кричить!

Коли ж прийде вже та пора!?

Та мить, той час – війни нема!

Нечистий косить з тіл жнива…

Нема рахунку…сил нема…

Лик маскою трохи прикрив,

А сам в душі осатанів!

Розносить в щепні всі міста…

Щоб залякати – де межа!?

Він смак страждання укусив,

Чекіст проклятий, щоб ти згнив!

Вже зовсім скоро твою пику –

Від люті скосить, будеш вити!

Не буде смерть твоя миттєво –

Страждати будеш прижиттєво!

Люцифер своїх добре мітить,

Більш сонце для вас не засвітить!

Московія горить, щезає…

Рашист рашиста проклинає.