***

Чого приперся у мою країну!?

Я жив спокійно, в школі працював…

Тепер не бачу я свою родину,

Мою домівку ти вже зруйнував!

Я сіяв вічне, мову солов’їну…

В садку батькам своїм допомагав…

А через тебе, враже, все це гине,

Кровавим чоботом ти серце розтоптав!

Не бачу і не чую учнів нині,

Замість указки у руках “калаш”.

Ти розіп’яв Христа на Україні –

Тепер тримайся, зеківський “алкаш”.

За всі знущання, болі українців –

Заплатиш кров’ю, ворог, так і знай!

Тепер я воїн, ненависть по вінця!

Вже не втечеш – у відповідь тримай!