Ти сяєш на сонці червоним волоссям,
Пекучим, мов лезом огненним.
Ти й далі продовжуєш гніватись вдосталь,
Для себе зробила тюремним,
Але та жага, та наснага жива,
У погляді найнеповторнім.
Ти стріли пускаєш з очей навмання,
Ті стріли у тебе коронні.
Не гнівайся серцем, душею не плач,
Забудь, розламай злі кайдани,
І бий, щоб розбить ланцюги, ланцюгами,
І щастя нарешті побач!..
Антон Шаталов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
