okey

"You okey? "
Ні, я не окей.
У мене вдома світла немає вже декілька ночей,
І "this is not okey".
У мене в місті
без кінця звучать тривоги,
і знов ж таки,
"it`s not okey".
В моїй країні гинуть люди,
вони розплачують життям
за моє "it`s not okey".
Ідуть роки,
Століття йдуть,
напевно, мали б вже начитись,
та от біда,
та от напасть
в мого народу амнезія.
Кожен раз, як в перший раз.
росія знову нападає,
І вбиває мій народ.
Тоді його ми проганяєм,
Проганяєм, проклинати.
Та проходить пару літ,
ми то всьо знов забуваєм.
Знов пробачаєм,
Знов приймаєм,
І знов у нас "не всі такі"
І знов я чую мову їх.
Історію ми не вивчаєм,
І це проблема поколінь.
А коли ж дійде до всіх?
Коли ми вивчим цей урок?
Коли ми зробим новий крок?
Коли ми зможем то пройти?
коли закінчим туди ідти?
Я прошу всіх, почніть ви думать!
Почніть ви думать головой!
Будуйте новий, кращий світ,
будуйте світ, де вже немає
"Не всі такі",
"Ну я ж один".
Будуйте світ, де вже немає
ні прощення, ні помилок старих.
Вікторія