Україно, моя Ненько, чом ти зажурилась?!
Чом заплакана стоїш, у туман повилась…
А тому я зажурилась, що війна вже близько!
І як хмара із туману, йде вороже військо
Я вже бачила ті війни, де брати народу
Умирали за країну, через свою мову
І Абхазія, Авган, це все пережили
А сини мої померли, їх нажаль убили!
Я не хочу крові більше, я є суверенна…
Вороги так як колись, є непримеренні
Адже ваша я сестриця, я не хочу бою!
А ви взяли і забули…та і взяли зброю!!!
Автор: Роман Кукурудз
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
