Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

Тихо в саду, місяць ясний, Чекає вона день за днем. Зорі шепочуть, день весняний, А на серці панує лиш щем. Він десь далеко, там на війні, За рідну землю стоіть. Її молитва в кожнім дні Йому, мов оберіг, летить. На стіл поклала хліб і сіль, Віконце світлом огортає. […]

Він пішов за нас, за світлий день, За радість вільну, за спокійний сон. У бій набрав із собою пісень І віру у те, що вистоїть кордон. Він захищав далекий обрій рідний, Щоб вільним був для нас той назавжди. Палив вогонь у серці його грізний, Але лишив для нас […]

На полі бою, де сурми гудуть, Де вітри свободи шляхами ведуть, Стоїть воїн, мов скеля міцна, Незламний, як українська весна. Його серце палає, як червоні вогні, За мир і свободу, за ясні дні. Він знає, що в нього вибір один ---- Служити народу та безпека родин. Клинок його […]

Нерівний бій... і серце завмирає, Де правда й кривда знов стають на путь. Гуде земля, і небо обіймає Сміливців, що до перемоги йдуть. Один за всіх, і всі проти одного. Він, мов гора, стоїть на краю зла. І хоч вогонь шле вінця золотого, Він бореться, бо воля та […]

Госпіталь ---- то храм віри і надії, Де серце вчить болю, а розум ---- дії. Де руки тримаються за нитку життя, Де кожен момент ---- це співчуття. Тут стіни шепочуть про сльози і мрії, Про ночі без сну і розбиті надії. Але в кожнім куточку є промінь тепла, […]

БЕЗ ТРИВОГИ Я дякую, Боже, за ніч без тривоги, Хай ворог наза́вжди у засвіти йде, Наза́вжди покине хай наші пороги, І хай ПЕРЕМОГА до нас вже прийде́. Я дякую, Боже, за ніч без тривоги, Що я не здригалась від вибухів знов, Хай ворог забуде до нас всі дороги, […]

Я НІКО́МУ ТЕБЕ НЕ ВІДДАМ Я ніко́му тебе не віддам, Не віддам я тебе, Україно, Ти – святиня моя́, ти – мій храм, Я за тебе молю́сь на колінах. Я ніко́му тебе не віддам, Ти – єдина для мене колиска, Та й за тебе вже платять життям, ПЕРЕМОГА […]

НЕ НАБУ́ЛОСЯ СПОКО́Ю Не набу́лося споко́ю – Мить лиш без тривоги, Та й ординці не забули До нас всі дороги. Не набу́лося споко́ю – Ворог атакує, Життя людські забирає, Домівки руйнує. Хоч би швидше божевілля Уже закінчи́лось, І все дрантя з оркостану У багні втопилось. Та нема кінця […]

НЕ ЗАПІЗНИСЬ ( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ПРОСНИСЯ, СВІТЕ» ) Світе, світе, пробудись, Пробудись, рідненький, На нас про́шу подивись – Нищать нашу неньку. На нас про́шу подивись, Глянь на наші рани, Врешті-решт вже пробудись – Нас беру́ть в кайда́ни. Врешті-решт вже пробудись, Ми – Європа, […]

ПРОМОВА З ПОТОЙБІЧЧЯ ( вустами полеглого героя ) Я бачив те, чого́ вам і не снилось, Я бачив пекло, будучи живим, Та в мить якусь і серце зупинилось, Загашена свіча ординцем тим… Я бачив те, про що вже не сказати, Мої́ вуста наза́вжди вже німі, А йшов я […]

ПОВЕРНИ СМІТТЯ В БОЛОТО Ось у нас тривога знову, Бо летять потвори Із болота в Україну Через Чорне море. Поверни сміття, Всевишній, Назад у болото, Молим тебе за це грішні, Не дай, Бог, прильоту. Відверни бляшанки вражі, Боже, ми благаєм, І в молитві дуже слізно Надію плекаєм. Ми […]

ЯКІ ПІДІБРАТИ СЛОВА? ( До вірша «БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ») Які слова́ я маю підібрати, Щоб описати ворога єство? Чи є такі і де їх відшукати? Зробили нам потвори торжество. Безсонна ніч і ранок був нетихим, Гатили по столиці раз-у-раз, Так знову наробили всюди ли́ха… Та чи мине […]