Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

БУЛО Б ТОБІ СЬОГОДНІ П’ЯТДЕСЯТ (Світлій пам’яті полеглого героя-односельчанина Ярослава Бучка) Було́ б тобі сьогодні п’ятдесят, Та назавжди́ лиш сорок дев’ять бу́де, Ти жити мав, а не в землі лежать, Ти жити мав і мав бувати всюди. Було́ б тобі сьогодні п’ятдесят, Та ти зібрав ворожії набої, Тебе […]

ДВА РОКИ ТОМУ… ВИБУХИ Й СВІТАНОК Два ро́ки то́му в вибухах світанок, Хоч загало́м війна вже десять літ, Є незабутнім той лютневий ранок, Та очі не відкрив і досі світ. По всій країні вибухи лунали, Ракети, бомби, вражі літаки, Сміття убивче орки направляли, Біда прийшла з рашистської руки́. […]

Війна. Із пам'яті не стерти події самих перших днів. Вони картинками зринають немов жахіття страшних снів. Херсон. Повзуть по площі танки, назустріч - жіночка:- Куди? Вона впирається руками в броню із криком:-Зупини! Дорога. На узбіччях трупи, скелети спалених машин. По тій дорозі іде хлопчик.Маленький, мамин любий син. Немає […]

Закриває сонце кучерява хмара. Лине дощ на землю, немов божа кара. Під дощем холодним долу лист спадає. Вранці все навколо іній покриває. Та сьогодні осінь гарний настрій має. Сонце лист багряний щедро осяває, Посмішка іскриста теплоту дарує. Впевнено, рішуче осінь йде, мандрує. Йде по світу осінь, по містам […]

Дуже хочуть росіяни, щоби Україна, Склала зброю і здалася, стала на коліна. Хочуть Харків і Одесу, Київ, Миколаїв. Вже і Львів хапнути хочуть. А там - піти далі. Ви послухайте, що мовить їхня пропаганда. Брехня брехню поганяє, де поділась правда? Вже й Азербайджан це дещо, чого не існує. […]

Вірш вірш

Це був звичайний ранок. Я ще лежав, не прокинувся як слід, коли почався той звук — низький, гудячий, страшний… як муха, тільки гігантська, як смерть, що летить просто в тебе. Я чув, як він наближається. І в якийсь момент мені здалося, що летить просто у мій дім. Я […]

Розкололось повітря мов буря, Пролетіли снаряди й пітьма. Разом з ними розпечена куля, Що набита снарядом до дна. Вибухає у вилицях тріском, Відриває зʼєднання швів. Розриває грохотом мізки, Розділяючи мʼязи дротів. Мов завмер час тої хвилі, Коли краплі стікали дощем. Тая кров, що ніби на милі, Про дзюрчить […]

Життя без тебе. Війна Сьогодні знову все, як вчора. А це - без тебе майже рік. Учора - як життя актора - У масках змінних. Це навік. Ходжу. Живу. Дай сили, Боже! ...Чекаю, коли задощить. Лиш дощ маскує мої сльози. Тоді виходжу в люди. Мить - І не […]

Стоїть солдат — мов тінь між днів, На варті правди, серед снів. Його вже вітер не торка, Лише земля його м’яка. В очах — вогонь далеких літ, У грудях — біль і бронь від бід. Він мовчки слухає нічну Свободи пісню чарівну. Не спить, не плаче — не […]

Він вранці пішов — мовчки, без слів, Там, де гуркоче вогонь серед нив. Матір схилилася — серце тривожить, Та обійняти вже сина не зможе. Сонце за хмарами — світ не такий, Птах не співає, мов світ став глухий. В полі лиш вітер, у серці — печаль, Він не […]

Там, де поля мовчать під дощем, І вітер шепоче про втрати, Стоїть хрест з іменем — наче щем, Що серце не може сховати. Ім’я на хресті — як вогонь в очах, Як спогад, що вічно живе. У кожній сльозі, в солдатських снах Його тінь над світом пливе. Ти […]