Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Ти - Птаха. Без зграї. Тебе не лякає. Ти ближче до неба Ти ближче до раю. Ти - Птаха. Я не встигаю. Ти так швидко зникаєш. Я чекаю. Серпень журиться. Сонце хилиться. Слова губляться. Не римуються. Білі вірші пишуться. Думки рояться. Правда тоншає. Спогадами архіви заповнені. Літо ховається. […]

твоє плаття кольору неба засіяне поле дикими квітами тягнеться ниткою дим де розкидані мрії твоє плаття кольору неба дивлюся на тебе ти думу про серпень в мережку складаєш твої очі - зеленої розкоші думками неба сягають

Серпень. Я дочекався далі можна повільно далі можна неспішно Серпень. Люди і місто а я давно не питав:"ти як?" так ніби не було потреби собі я брешу не знаю, чого більше боявся: твого мовчання чи слів, які схожі на постріли від яких невцілію Серпень. Відчуття зниклого безвісти Ти […]

То був останній лист Я виво́див букви курсивом Я насміливсь просити про диво А ти вже навіть не снилась Меркнув день, тьмяно світив ліхтар Світло в будинках, аромат кориці і кави Я не линув додому, мене не чекали Ніч накрила, я в думки про тебе поринув Мені так […]

вона любила дощ і його ритми стоголосі вона любила дощ як за вікном сидів хтось а вона ногами по асфальту боса вона любила дощ коли лилися сльози і душа відкрита вона любила дощ як квіти проростали по її тендітних кроках вона чекала дощ де дзвони дзвонять реквієм за […]

Ти - початок що немає завершення Моя одинокість має присмак приречення Ти - суперечність як бунт проти логіки Я безсилий в твоїх алгоритмах Збій систем, пошук без відповіді Ти - мова глибокого слова от тільки я не вивчив твоєї основи Ти -правда до якої не звик, я приголомшений […]

Ти - початок що немає завершення Моя одинокість має присмак приречення Ти - суперечність всім законам логіки У твоїх алгоритмах я помилився у розв'язку Ти - нова мова глибокого слова я не вивчив твоєї основи Ти -правда Я лишився оглушеним Ти - початок Моя одинокість тобі грає мелодію, […]

день, як густий туман видимість нульова ти там, де межа "завтра" намацай за контуром місто дихає втомою обіцяний дощ- чергова вигадка як і твоя усмі́шка- омана день, як густий туман млосно і тісно я шукав тобі польові квіти а довкола гіркий полин побачимось завтра зайдем за межу там […]

зустрівся із сонцем так, ніби Бога побачив зустрівся із небом так, ніби скинув болю окови зустрівся із вітром так, ніби на невидимих крилах літав зустрівся із морем так, ніби навстіж душа і всі дірки залатав зустрівся з тобою так, ніби Бог всі стихії в тобі поєднав...

Ти лишилась у чорно-білих фільмах На світанку і на кожну тривожну ніч Твій голос на старих платівках Мої зашторені вікна, рутина Сотні картин на підлозі, написані тексти Мої вихідні - я туди, де раніш під дощем танцювала контемп ти На столі календар, я чекаю нової пори Я знаю, […]

Стрибаєш думками у прірву холодом, відчаєм Кожного разу опівночі Ти сад забуття поливаєш датами, іменем Кожного разу опівночі Я чую слова твого каяття за зраду собі, своїм відчуттям Кожного разу опівночі Я бачу тебе дивною сумішшю тобі так пасує... Кожного разу опівночі Я тобі граю, я елегію тобі […]

Ти - білий аркуш На тобі́ малюю нове сузір'я, орнаментом переплітаю лінії Ти - білий аркуш На тобі́ малюю нові відкриття, чекаю в човні, разом до своїх берегів Ти - білий аркуш У тобі́ малюю дитячий подив, ранкові роси і ти босоніж Ти - білий аркуш У тобі́ […]