Сучасні патріотичні вірші: авторська поезія про Україну

Палає світанок над полем вогнистим, І вітер співає пісні волелюбні. Ти в серці моїм — як оберіг чистий, Твій стяг — як віра, в щоденні будні. Під серцем твій прапор, мов сонце у жилах, Горить, не згасає крізь бурі й негоди. З молитвами несу, його я щосили, Щоб […]

Моє серце — синьо-жовте, Прапор вітру у душі. Не зламають його грози, Не проб'ють чужі ножі. В ньому воля і молитва, Сльози, пісня, рідний дім. Там де в полі іде битва — Там воїн наш, і Бог із ним. Моє серце — Україна, Непокірна, молода. У буремнім небокраї […]

Стоїть Вкраїна — ворогом побита, Та не схилилась — горда і свята. Її дорога — кров’ю омита, В війні проходять, її літа. Гримлять громи — та не лякається, Бо воля — сила її крил. З руїн встає, знов усміхається, Несе надію крізь чорний дим. Незламна, мов сталь у […]

Там, де небо синє-синє, Де пшениця золотіє, Там моє коріння рине, Там душа моя радіє. Де Дніпро співає пісню Про свободу і любов, Де вітри колишуть долю, Де тече у жилах кров. Там, де слово — то молитва, І земля — немов свята, Там любов цвіте, як квіти, […]

Під небом волі — світанки чисті, Де не лунає біль і страх, Там мрії виросли, мов листя, На вільних, сонячних вітрах. Там серце б’ється без кайданів, Без крику зради, без оков, А кожен подих — наче ранок, Що оживляє світ і кров. Під небом волі — ми єдині, […]

Там, де ранки у золоті сяють, І хмари пливуть, мов човни, — Де пісні над полями лунають, Та в серці — шрами війни. Тут дітки сміються крізь сльози, Рідна мати ховає листи. На попелищі троянди, Прагнуть, знов розцвісти. Там вітер шепоче молитву, І небо тримає скорботу, Там люди […]

Господи, Отче наш милий, Зглянься на землю святу, Любові дай неньці і сили, Дай світла в дорогу круту. Хай в полі колос дозріє, І пісня хай в серці живе, У сильних долонях надія Хай кожного дня оживе. Край захисти від недолі, Від підступів, зради та бід, Щоб була […]

Ця земля – де кожна грудка знає, Як вогонь і кров злились в єдино, Де народ свободу не втрачає, Все тому що ми із України . Тут калина плаче в полі, Де зникає знов солдатська тінь, І вітри шепочуть тихо долі, Про безсмертний подвиг поколінь. Не згасить ні […]

Я вірю в тебе, моя країна, У серце, що б’ється в народі єдинім, У могутній народ що не став на коліна, У полі жовтому і в небі синім. Тебе не зламали ні бурі, ні грози, Ти — пісня і доля, і вічний вогонь. У кожному серці, у кожній […]

Я дихаю тобою, Україно, Твоїм ранковим подихом степів, Твоїм безмежним небом і калиною, Що плаче біля спалених садів. Я чую пісню рідної країни, Вона летить у тумани й світи, У ній — любов, що з болю проростає, І сила, що дає мені рости. Тобою я живу в часи […]

Любов живе у вишиванці, У ній світанки і жита, В очах — весняні вишні-ранці, У серці — пісня золота. Її рушник — з надій і мрії, Вінок її — з пахких думок, Вона сміється, бо радіє, Що світить щастя в кожен крок. І де не стане — квітне […]

Стоїть край дороги калина червона, Листочком шепоче до вітру слова. Під нею спочила душа непокорна, Що волю любила, як рідні права. Калина в крові — не від негоди, А від тих ран, що лишив свинець. Вона стала свідком, як діти свободи Пішли у світанок — у вічний кінець. […]