Цей список складають читачі: коментарі, збереження і повернення до вірша. Адміністрація його не призначає.
Люблячий чоловік може злитися.
Але він не принижує.
Втомлений чоловік може мовчати.
Але він не знецінює.
Злий чоловік може піти.
Але він не називає матір своєї дитини
брудними словами.
Бо там, де починається бруд зі слів —
закінчується не лише любов,
а й повага.
Любляча жінка не буде виносити мозок
втомленому чоловікові
після важкого дня.
Вона не знецінює його працю
і старання для родини.
Не каже, що він «просто не хоче»,
бо «не кохає».
Вона поважає його втому
так само, як хоче,
щоб поважал
Автор Соловей сучасності
Читати повністюВійна між країнами нашою і ворожою.
Чутно звуки гармат та дзвін шабель,
Тулумбас кличе козаків до бою.
Тупіт з під копит коней на полі,
Постріли піштолів на усю долину.
Булави грохотять і земля під ними здригається.
Лежить кобза під дубом,
Козаком втрачена.
Калина на ній намольована.
Біля маку,
На полі бою.
А козаки днями ночами не сплять,
А бороться за свободу нашого народу.
Автор Остап Горощук
Читати повністюМіж нами — десять років, наче міст
Між досвідом і юною весною.
Та у коханні не рахують літ,
Коли ти серцем поруч зі мною.
Тобі — двадцять. Світ в твоїх руках.
А я вже знав і шторми, і розломи.
Я там лишив колишній свій причал,
А тут знайшов тепло і справжній дім.
Ти стала світлом у нашому домі.
Два роки разом — крізь вогонь і дим,
Крізь дні тривожні, довгі, безсонні ночі.
З тобою я знов став самим собою,
Бо бачу цілий всесвіт в твоїх очах.
Ти подарувала диво з усіх див —
Маленьку доню, нашу Соло
Автор Соловей сучасності
Читати повністюЯ хочу до тебе,
Я хочу з тобою
Дістати до неба своєю рукою.
Я хочу торкнутись
Душі обережно,
Тихенько уткнутись
У ніжність безмежну.
Мене вже втомило
Моє давнє соло,
Звільни мене, милий,
Із цього полону.
"Я зможу, я - сильна!" -
Тепер не про мене!
Я ніжна і вільна,
Коханням натхненна.
Ти дав мені змогу
Побути слабкою,
Забрав всі тривоги...
Я стала собою!
Автор Маргарита Каліон
Читати повністюРвеш тенета, струни плачуть.
Схили долі вітри вкрили.
Очі знову милу бачать,
Ночі волю снам відкрили.
Йду, де ластівок сліди,
Де ходила зранку мила
З коромислом до води
Й моє серце полонила.
Полетиш в далекий край,
Забереш з собою крила.
Ти мене не забувай,
Моя мила, незрадлива.
Йду, де полум`я згорає,
наче наші дні останні.
Чорний попіл душу крає,
залишуся на світанні.
Я з сліпими кобзарями,
вишиванка стисне груди…
Ти далеко за морями,
скрізь радіють сонцю люди.
Я тобі співаю пісню,
Автор Леонід Лахтюк
Читати повністюОсінь піде, надовго знов покине
Усе довкола, з сотнями доріг,
Вже снігурів покличе горобина,
І забіліє снігом мій поріг.
Струмок замерзне,
річка біля хати,
Спустіє берег,
стихне верболіз,
Не посміхатись ---
схочеться зітхати,
Ще, знаю, вітру
заманеться сліз.
Ганна Зубко
12.10.2024.
Автор Ганна Зубко
Читати повністюЯ у скриню сховала тепло,
У банкИ закрутила проміння,
Що неслося крізь наше село,
Крізь моє різнобарвне подвір'я.
Засолила у діжці дощі
І веселки поклала в шухляди.
І побігла, побігла мерщій
Світлу осінь в поля виглядати...
Автор Володимир Хвостенко
Читати повністюУлюбленій поетесі
Ліні Костенко присвячується❤
***
Віршами про вірші,
Що дивні, мов перли,
Прості і довершені,
Й мудрі, як світ...
Безсмертні, від кулі цензури не вмерли
Й торкатимуть струни душі сотні літ.
Летючі катрени
І світлі сонети...
Іде в похід пісня
Марусі Чурай...
Чи зможеш створити, підмайстре-поете,
Такої ж краси золоту пектораль,
В якій закарбовані
Посміх і сльози,
Радість і смуток,
І тиха печаль?
Підмайстре, талант не лежить на дорозі -
Задарма його не дають зазвичай.
Що
Автор Юлія Маринич
Читати повністюТвій легкий стан, твої п`янкі вуста,
Ідеш зі мною по засніжених містах.
З тобою поряд я, і ти - моя сім`я.
Вночі і вдень шепочу я твоє ім`я.
І в кольорові заметілі конфеті,
І в радісні яскраві дні, і в дні гіркі,
Я шепочу твоє ім`я! Кохаю я!
Вдень і вночі шепочу я твоє ім`я…
Автор Леонід Лахтюк
Читати повністю