Алея Героїв – це місце для слави,
А ще для жалоби й журби!..
Хтось квіти поставить,спитає"як справи?",
А хтось-все тримає в собі.
Які ж вони гарні! Які ж вони вічні!
Як жити без них нам тепер?!..
В пошані схилились дерева сторічні,
І знов аплодує їм сквер.
Пишаємось ними. І плачем за ними.
Що можем для них ми зробить?
Зібратися з духом і силами всіми,
Цю кляту орду зупинить!
Ще можем ту жінку у чорній хустині
Без слів обійняти на мить…
У кожному місті по всій Україні
Алея Героїв болить…
Ми дякуєм вам, Герої, постійно
За те, що Вкраїна стоїть.
Олена Каліман
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
