Алея Героїв – це місце для слави,
А ще для жалоби й журби!..
Хтось квіти поставить,спитає"як справи?",
А хтось-все тримає в собі.
Які ж вони гарні! Які ж вони вічні!
Як жити без них нам тепер?!..
В пошані схилились дерева сторічні,
І знов аплодує їм сквер.
Пишаємось ними. І плачем за ними.
Що можем для них ми зробить?
Зібратися з духом і силами всіми,
Цю кляту орду зупинить!
Ще можем ту жінку у чорній хустині
Без слів обійняти на мить…
У кожному місті по всій Україні
Алея Героїв болить…
Ми дякуєм вам, Герої, постійно
За те, що Вкраїна стоїть.<br>Олена Каліман
