Шукав пахучих луг розради
Хотів лиш молитись.
Йому з неба накликами чуйні руки сили.
Зачинялися розмови, діалоги чуйні.
Луг усе що бажав скликав
а все ішов молитись.
Спокій сили
Буття в миті
Чарували луг
Єднали із руками,
Лікували і томили
Отинали і читали душу.
Дарували сенс, варили в щасті
І пахнув луг усе чистіше.
Був частиною родини,
Квіткою у раю.
Асоціював себе з благами
Сам себе не зная.
Жанна Буценко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
