Налийте в філіжанку теплоти.
Без цукру, аби смак не перебило.
По самі вільця та без пустоти,
Щоб кожна крапля душу обігріла.
Хочу пізнати її власний смак,
Зігріти дійсність вщент закрижанілу.
Щоб холодів не лишилось ознак
І проросло відродження в довіру.
Я скуштувати мріяла давно,
Ту теплоту, що стала дефіцитом.
Та в чаші ллють то каву, то вино,
А що прошу — і досі не налито.
Барчук Р
7.01.22
Барчук Раїса
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
