Я обіймала сина,
Ішов він на роботу.
Для мене він був сила,
В підтримці і турботі.
Для мене була радість,
За нього турбуватись.
У інших була заздрість,
Могла ним милуватись.
А лютий все закреслив,
Пішов у добровольці.
І все стало замерзлим,
Сидить він у окопі з
багнюкою у стоці.
Він захищає дім свій,
І сво’ю Батьківщину.
Що посягли у вирій мрій,
За мирний час, в який
поринув.
Я прошу,Боже, збережи,
Моє дитя із кулеметом.
Він гарно жив,не накажи,
Закрий від куль щільним
наметом.
07.12.23
(Для всіх матерів,у яких син пішов воювати)
Тетяна Лазарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
