Біла пані

Легенько землю вже вкриває
Весь світ у біле одягає
Пухке лапате полотно,
Неначе біле золото

Мороз знов пост свій посідає
Усі йому поклони б'ють
І світ неначе завмирає
Сніги нам зиму вже несуть

І ось вона у пишних шатах,
Володарка прийдешніх днів
На конях у біленьких латах,
І під вітрів тягучий спів,

В багаті зали заїжджає,
Красуня в білому вбранні,
Мороз накази розкидає
Навколо купа метушні

Виходить пані із карети,
Усі дивуються красі
І простягають їй букети,
Що зібрані в осінній ще росі

Мороз до панни теж підходить.
Вклоняється і руку подає.
До трону радісно її проводить
І весело до неї заграє.

Цариця трон свій знов посіла.
Зима настала вже у нас
Всім світом знов заволоділа
І все навколо сяє від її прикрас.